Принципи Екватору – початкові орієнтири, що використовуються у фінансовій сфері для визначення оцінки соціальних і екологічних ризиків в рамках проектного фінансування.
Екваторіальні принципи застосовуються до будь-якого нового фінансування проектів, які здійснюються в будь-якій точці земної кулі і в будь-якій галузі, та загальні проектні капітальні витрати по яких складають не менше 10 млн. дол. США.
Проектне фінансування зазвичай застосовується відносно крупних, складних і дорогих об'єктів, які можуть включати, наприклад, електростанції, хімічні заводи, шахти, транспортну, екологічну і телекомунікаційну інфраструктури.
Проектне фінансування може здійснюватися у формі фінансування будівництва нових основних фондів або рефінансування існуючих основних фондів.
Проектним фінансуванням є метод фінансування, при якому кредитор в основному орієнтується на доходи, що генеруються окремим проектом, як з погляду погашення кредиту, так і з погляду забезпечення у зв'язку з ризиками.
Фінансові організації, що прийняли Принципи Екватору (далі - «організації EPFI»), прийняли вказані Принципи в цілях забезпечення того, щоб проекти, що фінансуються, розроблялися на принципах соціальної відповідальності і відповідно до розумних практичних методів управління навколишнім середовищем. Тим самим там, де це можливо, усуваються негативні наслідки для екосистем і груп населення, які може стосуватися відповідний проект, а у випадках, коли такі наслідки усунені бути не можуть, вони зменшуються, пом’якшуються та (або) компенсуються належним чином.
Організації EPFI надаватимуть кредити тільки для тих проектів, які відповідають Принципам Екватору:
Принцип 1: Аналіз і класифікація
Коли пропонується фінансувати той або інший проект, організація EPFI здійснює класифікацію такого проекту, виходячи з масштабу його потенційних наслідків і пов'язаних з ним ризиків відповідно до екологічних і соціальних критеріїв аналізу, вживаних Міжнародною Фінансовою Корпорацією (надалі МФК).
Дана класифікація виглядає наступним чином:
Категорія А – Проекти з потенційно значними несприятливими соціальними або екологічними наслідками, які носять різноманітний, незворотній або безпрецедентний характер.
Категорія В – Проекти з потенційно обмеженими несприятливими соціальними або екологічними наслідками, які є нечисленними, зазвичай стосуються тільки місця знаходження об'єкту і можуть бути усунені за допомогою заходів по їх пом'якшенню.
Категорія С – Проекти з мінімальними соціальними або екологічними наслідками або такі, що не мають соціального та екологічного впливу.
Принцип 2: Соціальна і екологічна оцінка
Стосовно кожного проекту, віднесеного до категорії А або категорії В, позичальник проводить процедуру соціальної і екологічної оцінки (далі Оцінка).
В рамках Оцінки також позичальник пропонує заходи по пом'якшенню наслідків і управлінню ризиками, відповідно до характеру і масштабу пропонованого проекту.
Принцип 3: Соціальні і екологічні стандарти, що застосовуються
Для проектів, що реалізуються в країнах, які не входять в Організацію економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), оцінка проводиться відповідно до застосовних на той момент Стандартів діяльності МФК і застосовними на той момент Галузевими рекомендаціями відносно охорони навколишнього середовища, здоров'я і безпеки («Рекомендації EHS»).
Успішне проведення процедури Оцінки (або еквівалентної процедури) відповідно до місцевого або національного законодавства в країнах – членах ОЕСР з високим рівнем доходу вважається прийнятною заміною виконання вимог Стандартів діяльності МФК, Рекомендацій EHS і інших вимог, описаних при викладі Принципів 4, 5 і 6.
В рамках Оцінки в обох випадках оцінюється дотримання відповідних законів і нормативних актів приймаючої країни і дозволів, що стосуються соціальних і екологічних питань.
Станом на 30 квітня 2006 р. застосовується наступний перелік Стандартів діяльності МФК:
Принцип 4: План дій і Система управління
Стосовно всіх проектів, що відносяться до категорії А і категорії В, позичальник готує План дій (в області охорони навколишнього середовища, охорони праці, промислової безпеки і соціальної діяльності).
В Плані Дій приводиться опис і визначається черговість дій, необхідних для вживання заходів по пом'якшенню наслідків, коригувальних заходів, і заходів контролю, які потрібні для управління наслідками і ризиками, визначеними в рамках Оцінки.
Позичальники використовують, підтримують або створюють Систему управління соціальними і екологічними питаннями, щоб здійснювати управління:
Принцип 5: Консультації і розкриття інформації
Стосовно всіх проектів, що відносяться до категорії А, і деяким проектам (у відповідних випадках), що відносяться до категорії В, уряд, позичальник або незалежний експерт повинні провести консультації з групами населення, яких стосується проект, в організованому і належному з погляду культурних традицій порядку.
Групами населення, яких стосується проект, є групи місцевого населення в межах зони дії проекту, на які, ймовірно, проект буде здійснювати несприятливу дію. У тих випадках, коли такі консультації необхідно проводити в організованому порядку, організації EPFI можуть зажадати підготовки Плану публічних консультацій і розкриття інформації.
Принцип 6: Механізм розгляду жалоб
Стосовно всіх проектів, що відносяться до категорії А, і деяким проектам, що відносяться до категорії В, в цілях забезпечення того, щоб процес консультацій, розкриття інформації і участі груп населення продовжувався протягом всього терміну будівництва і експлуатації проекту, позичальник упроваджує (з урахуванням рівня ризиків і несприятливих наслідків проекту) механізм розгляду скарг, який буде елементом системи управління.
Принцип 7: Незалежний аналіз
Стосовно всіх проектів, що відносяться до категорії А, і деяким проектам, що відносяться до категорії В, незалежний експерт по соціальних або екологічних питаннях, не пов'язаний безпосередньо з позичальником, аналізує документацію з Оцінки, План дій і документацію, підготовлену в рамках процесу консультацій, з тим щоб сприяти в проведенні цільової перевірки з боку організації EPFI і оцінити, чи дотримуються Принципи Екватору.
Принцип 8: Зобов’язання
Стосовно проектів, що відносяться до категорій А і В, позичальник приймає на себе у фінансовій документації зобов'язання:
Звітність:
- підтверджувати дотримання Плану дій (там, де це застосовно);
- містити завіряння щодо дотримання відповідних соціальних і екологічних законів, нормативних актів і дозволів, що приймаються на місцевому рівні, рівні регіону або рівні приймаючої країни.
Принцип 9: Незалежний моніторинг і звітність
В цілях забезпечення постійного моніторингу і звітності впродовж всього терміну дії кредиту організації EPFI вимагають (стосовно всіх проектів, що відносяться до категорії А, і деяким проектам (у відповідних випадках), що відносяться до категорії В) призначення незалежного експерта по екологічних і (або) соціальних питаннях або вимагають, щоб позичальник залучив кваліфікованих і досвідчених зовнішніх експертів до перевірки його інформації про моніторинг. Відповідна інформація буде надана організаціям EPFI.